Проєкт «Звільнена Київщина: спадок агресора» знімався по самих гарячих слідах. В об’єктив попали Броварський, Бучанський та Вишгородський райони. А також сусідні території біля кордонів Київської області. По самих гарячих слідах зафільмовано на чорно-білу срібну плівку збиті літаки, руїни будівель, чисельні тактичні ракети, московитські гвинтокрили, роботу саперів, спалений літак «Мрія» та залишки аеродрому, загиблі московити, переправи через малі річки, відновлення життя на звільнених територіях, гори снарядів, спалені численні танки, БТР та БМП, кадирівські бліндажі та окопи, підірвані мости, зруйновані та спалені церкви, роботу добровільних захисників Батьківщини.
По гарячих слідах було знімати неймовірно складно. Повна відсутність бензину, навіть по 70 грн за літр, численне мінування території. Сапери тільки приступали до роботи. Під час фотографування деякі об’єкти ще димилися. Мало хто був готовий ментально, матеріально та технічно до цієї роботи. В цей час Київ був майже пустий, бо цивільне населення виїхало у західні райони України. Після участі у боях у Броварському районі ці проблеми мене не лякали. Крім того, я дуже гарно знав північні райони Київської області. День за днем з фотокамерою в руках я досліджував закинуті після боїв села. Подібного матеріалу, зробленого одним автором, можливо ні у кого більше немає.
Уся фотозйомка велася на професійну плівкову камеру Rolleiflex 6008 integral форматом кадру 6х6 см і великим комплектом оптики. Використовується срібно-желатинова чорно-біла плівка тип 120 .
Андрій Котлярчук
